Черви
калифорнийский червь
удобрения
Биогумус
вермикомпост
вермитехнологии
вермикультивирования
 
Меню сайту
Каталог статей
Статті [24]
Партнери




Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Пошук
Пошук
Пошук
Головна » Статті » Статті

Використання біологічно активних речовин у світовій практиці виробництва комбікормів.
Ні для кого не є секретом, що ефективність сільського господарства безпосередньо залежить від добрив які застосовуються при вирощуванні сільськогосподарських рослин та якісної рецептури комбікормів і методів їх вдалого використання при годівлі тварин.
 
При виробництві комбікормів для птахів, великої рогатої худоби, інших тварин використовуються різноманітні біодобавки які підвищують їх якість і роблять тваринництво високорентабельною сферою сільського господарства.
 
Найбільш вагомим виробником комбікормів у світі є США (біля чверті світового виробництва). Біля половини від їх загального виробництва в країні використовується для вирощування птахів, майже третина – для м’ясної і молочної худоби, 17% – для інших видів тварин. Найбільший обсяг комбікормів виробляється у кукурудзяному поясі США – 16,9% і в південно-східних штатах – 15,4%, які вважаються зонами інтенсивного виробництва кормового зерна і промислового вирощування птахів.
 
Маючи у своєму розпорядженні дуже значні ресурси сировинних білкових компонентів, таких як кукурудза, соєвий шрот, чималу роль у виробництві комбікормів у США відіграють відходи м’ясної, рибної і молочної промисловості, а також інших переробних галузей агропромислового комплексу. При цьому частка зерна в комбікормах складає близько 50–60%. Комбікормова промисловість країни виробляє не тільки повноцінні первинні комбікорми, а також різні білково-вітамінні, мінеральні й інші добавки, сприяючи створенню на фермерських господарствах, виробництво, так званих вторинних комбікормів високої якості.
 
У Нідерландах частка зерна у вторинних комбікормах дорівнює: для курок-несучок біля 55%, для свиней – 20%, а для великої рогатої худоби, вона практично відсутня. Проте, тваринництво країни досягло високого рівня розвитку, що є гарним прикладом раціонального використання інших природних кормових ресурсів. У Польщі, дефіцит рослинного кормового білку, у комбікормах для годівлі тварин і птахів забезпечується за рахунок виробництва рапсового шроту.
 
В країнах інтенсивного тваринництва розвивається виробництво кормових дріжджів і синтетичних амінокислот, як добавок для комбікормів. Так, у Франції виробництво «заводського» метіоніну складає 90 тис. т. на рік (перше місце у світі). Вченими розроблена сучасна рецептура комбікорму для м’ясних курчат яка включає 6 компонентів: кукурудзу, соєвий шрот, жир, мінеральні добавки, метіонін і вітамінний премікс. Це дає можливість країні скоротити імпорт білкової сировини на 300 тис. т/рік.
 
В багатьох країнах світу створюються національні програми збільшення виробництва кормового білку на базі власних ресурсів. Так, у Франції підвищено врожайність бобових і олійних культур, за рахунок чого зменшено імпорт соєвого шроту, який застосовувався у комбікормовій промисловості. Висока ефективність всіх ланок технологічного ланцюгу переробки сільськогосподарської сировини, створення з її відходів різноманітних високоякісних комбікормів, сприяє раціональному використанню природних ресурсів і відповідає потребам сучасного тваринництва.
 
В економічно розвинених країнах світу більше половини витрат на вироблену фермерами продукцію відшкодовується з федеральних або спеціальних цільових бюджетів. У державах ЄС, до закупівельних цін на зерно бобових і олійних культур щорічно встановлюються надбавки за рахунок коштів, виділених єдиним сільськогосподарським фондом орієнтації і гарантії. Субсидується виробництво комбікормів, які виробляються переважно з власної сировини, при цьому комбікормові підприємства тісно пов’язані з фермами, що виробляють тваринницьку продукцію.
 
В країнах з інтенсивним сільським господарством велике значення надається провадженню новітніх технологій, які сприяють розвитку комбікормової промисловості. У Європейському співтоваристві вона входить у систему виробництва і розподілу сільськогосподарської продукції між країнами.
 
Розвиток сучасних конкурентних відносин на ринку кормів постійно вимагає пошуку нових шляхів підвищення їх якості і зменшення виробничих витрат. Одним із шляхів здешевлення виробництва добавок, є використання, інших нетрадиційних підходів отримання біологічно активних речовин, одним з яких є вермітехнологія.
 
Підвищення ролі комбікормової промисловості в Україні можливо лише за рахунок реорганізації багатьох галузей тваринництва, без яких перехід на ринкові умови господарювання (особливо маючи членство у СОТ), значно ускладнюється.
 
Враховуючи, що різкий спад виробництва (більш ніж у три рази) комбікормів почався ще п'ятнадцять років тому, а у 1997 році досягши найнижчих показників дещо припинився, за рахунок появи на ринку приватних фірм, що підтримували його функціонування в країні, надало можливість деяким заводам продовжували виробництво комбікормів, але низької якості.
 
Як вважають керівники ряду підприємств, початок кризи визначила орієнтація всієї інфраструктури кормової промисловості країни на „союзний”, в основному російський ринок. В результаті руйнування економічних відносин продукцію комбікормових заводів було невигідно поставляти у Росію, країни Азії та Балтії. Також на реалізації товару позначилося збільшення його вартості. Через тривалі перевезення, й відсутність налагоджених взаємодій, невміння працювати у сформованих умовах, негативно впливало на подальший розвиток виробництва.
 
Звичайно, що комбікормові заводи маючи величезні виробничі потужності, практично не мали ринку збуту своєї продукції. Причому витрати на виготовлення комбікормів продовжували зростати, збільшуючи собівартість одиниці продукції, а нерегулярність закупівель і невисока якість вихідної сировини погіршували їх якість.
 
Однак, деякі фахівці висловлюють іншу точку зору, вважаючи головною причиною розпаду комбікормової галузі різке скорочення валового виробництва зерна в Україні, та погіршення його якості. Відсутність необхідних компонентів для виробництва якісних комбікормів, зменшувало обсяги їх закупівлі, що негативно впливало на стан підприємств, знижуючи їх прибуток. Співставлення вмісту кормових добавок у комбікормах вітчизняного і закордонного (США, ФРН, Франція, Нідерланди) виробництва вказує, що у більшості вітчизняних комбікормів кормові добавки, чи зовсім відсутні, або використовувалися в незначних кількостях. Так, продукти молочної промисловості у них не перевищували 1–1,1%, при цьому у закордонних кормах їх кількість була у шість разів більшою.
 
Утримуючи високу ціну на продукцію, підприємці не зуміли зберегти свого покупця. Дорогі, неякісні корми привели до погіршення стану поголів’я сільськогосподарських тварин, що спричинило спад їх продуктивності і привело до відсутності оборотних коштів та зниженню прибутку (або до збитків), відсутності платежів комбікормовим заводам і відповідно коштів для стабільних, планових закупівель сировини.
 
Також, однією з причин занедбання галузі є втрата комбікормовими заводами довіри клієнтів. Багато підприємств не виконували свої зобов’язання, що при відсутності стабільного партнерства, приводило к нестабільним бізнесовим взаємовідносинам. Крім того, на відміну від тенденцій у країнах заходу, в Україні відбувалося дроблення сільських господарств, і таким чином неможливість великих комбікормових заводів працювати на повну потужність, що зменшувало до них, інтерес інвесторів.
 
Враховуючи, що корма високої якості окупаються у тваринництві, як мінімум, на 25–30% вище, ніж згодовування неповноцінного фуражу, високопродуктивне тваринництво в умовах країни є найважливішим завданням економічного розвитку сільського господарства, забезпечення населення молоком, м’ясом, іншими продуктами харчування. Оптимальне функціонування тваринництва можливо лише при раціональній оснащеності господарств всіма основними елементами його матеріально-технічної бази, у числі яких першорядне значення мають в достатній кількості, якісні комбікорми.
 
Таким чином відновлення необхідних умов для надходження коштів від приватних фірм і підприємств, банківського капіталу, економне використання зерна та впровадження технологій отримання біодобавок з відходів різних галузей промисловості тощо, може забезпечити в країні виробництво високоякісних, енергетично збалансованих комбікормів для сільськогосподарських тварин.
Категорія: Статті | Додав: innovations-club (01.04.2012)
Переглядів: 2731
Всього коментарів: 0